Команда Дніпровських адвокатів повернулася з Національного футбольного турніру «Кубок UNBA-2018»
Перший понеділок квітня став для команди адвокатів Дніпропетровщини з футболу не лише першим днем робочого тижня, але і часом «післясмаку» від участі у яскравому спортивному святі української адвокатури – третьому Національному футбольному турнірі серед адвокатів «Кубок UNBA-2018», який проходив цими вихідними 31.03. та 01.04 у столиці.
Цьогоріч турнір у столиці набув ще більшого розмаху. До Спортивного комплексу Національного університету фізичної культури та спорту, де відбувалося дійство, з’їхалася рекордна кількість команд – 22. Вони представляли адвокатуру майже всіх областей України та міста Києва.
Молода збірна адвокатів Дніпропетровщини, яка тільки нещодавно сформувалася в єдину футбольну дружину, теж прагнула спробувати свої сили проти вже досить іменитих і досвідчених суперників. Чимало із заявлених на футбольне протиборство команд роками системно тренуються разом та приймають учать не тільки у футбольних адвокатських змаганнях, а й футбольних турнірах регіонального та національного рівня.
СЛІПИЙ ЖЕРЕБ
У п’ятницю 30 березня зранку напередодні Змагань по всій Україні адвокати, які люблять футбол, затамувавши подих, стежили за прямою трансляцією процедури жеребкування, що відбувалася у приміщенні НААУ. Вже до 11 години стали відомими назви команд майбутніх суперників та визначений час ігор. 
Перст долі звів адвокатів Дніпра в одній відбірковій групі з колегами зі Львівщини, Чернівців та з об’єднаною командою, до якої увійшли адвокати з Харківської та Донецької областей. Саме матчем проти останньої наші земляки і мали розпочати свій шлях до трофеїв, а згодом – мірятися силами з львів’янами та буковинцями.
Інформація про опонентів була обмеженою, тому перед виїздом до столиці ключовою для команди стала настанова від тренера та досвідчених гравців, що в суперників «також по дві ноги, дві руки і одна голова, і зроблені вони з такого ж тіста що і ми, а отже, їх усіх можна перемагати». Із цим життєствердним девізом футбольний десант адвокатів Дніпропетровщини вирушив вечірнім п’ятничним потягом до столиці, аби вже на ранок суботи взяти участь у церемонії відкриття турніру.
ОРГАНІЗАЦІЯ І ВІД’ЇЗД
Дніпровські адвокати серйозно готувалися до цього турніру останні кілька місяців, регулярно тренуючись, приймаючи участь в у футбольній Лізі Дніпропетровської області з футзалу та проводячи товариські матчі. Цьому передувала довга і непроста робота з формування команди. Усі адвокати Дніпропетровщини, що виявили бажання тренуватися у складі єдиної обласної команди адвокатів та змогли за непростими професійними буднями знайти для цього час, були приязно прийняті в її лави. Втім і досі не можна сказати, що команда повністю укомплектована. Триває «селекційна робота», спрямована на пошук адвокатів, які є не лише гарними правниками, але і технічними футболістами. В якості тренера був запрошений відомий у футбольних колах своїми виступами на найвищому рівні досвідчений Владислав Гетун. У процесі планомірної взаємодії тренера з командою поступово просувався процес відбору найбільш підготовлених гравців для участі в турнірі.
Весь процес підготовки команди відбувався завдяки потужній підтримці та турботі з боку Ради адвокатів Дніпропетровської області, адвокати-спортсмени забезпечені повністю всім необхідним. А екіпірування гравців з яскравою емблемою та символами команди відповідає високим стандартам та взяте за взірець колегами з інших регіонів. Як завжди завбачливо та заздалегідь була організована поїздка команди, вирішені всі організаційні питання. Хоча, як виявилося, в інших командах із цим не все було так просто: деякі команди навіть не змогли вчасно дістатися на церемонію відкриття, деякі гравці з інших регіонів добиралися на турнір «хто як зміг» і команди збиралися буквально перед матчем, питання проживання вирішувалося «з коліс».
Приємним сюрпризом та додатковим стимулом для команди стало і те, що разом з хлопцями до столиці аби підтримати наших колег-спортсменів вирушило і керівництво Ради адвокатів області та численні вболівальники. Пам’ятне фото біля центрального входу до вокзалу – і команда вирушила в путь.
Про надзвичайно серйозне ставлення команди адвокатів до майбутніх змагань свідчило буквально все. Навіть у потязі далеко за північ між невтомним тренером команди Владиславом Гетуном та гравцями тривали обговорення тактики дій команди в обороні та атаці у різних ігрових епізодах, розбір типових помилок, давалися не лише спортивні але психологічні настанови. На макеті розбиралися різноманітні тактичні комбінації. Уся новосформована команда відчувала і неабияке піднесення, і серйозне хвилювання перед таким серйозним випробуванням для всієї команди.
ЗА ЧЕСТЬ ДНІПРА
Перший матч наша команда грала проти об’єднаної команди адвокатів з Харківської і Донецької областей. Вийшовши на гру, наші футболісти намагалися демонструвати зосередженість та чіткість у виконанні вказівок тренера. М’яч був під контролем хлопців з Дніпра, в їх діях не відчувалося ані скутості, ані нервовості. Дніпряни грали широко, створювали багато гострих моментів біля воріт суперника. Однак, футбол – гра жорстка і контактна. Буквально на перших хвилинах матчу через загострення старої травми не зміг продовжити змагання наш гравець Роман Діденко. До того ж у складі суперника виявилися гравці, що мають за плечима тривалу футбольну школу і досвід виступів навіть у вищих лігах. 
Тому ціна помилки зросла. Чи не першою ж похибкою наших оборонців у середині першого тайму суперник і скористався: два наших польові гравці, кидаючись на м’яч, завадили один одному і нашому воротарю, проте «круглий» відскочив донецькому нападнику, який тут же відкрив рахунок у матчі. Адвокати Дніпра втім не розгубилися, продовжили грати в свою гру, комбінувати, контролюючи м’яч, гостро атакували. Однак суперник активно відбивався, намагаючись втримати перевагу. Свою роль відіграла і специфіка футзалу, яка, у порівнянні з великим футболом, полягає у тому, що навіть за один тайм в команді відбувається багато замін. І тому новим гравцям, які виходять на заміну, буває дуже не легко миттєво органічно вписатися в гру, відчути її ритм і не помилитися. Після чергової ротації наприкінці першого тайму наші хлопці не змогли зупинити нападника суперників на правому фланзі оборони. Як наслідок – другий пропущений гол і завершення першої половини гри із сумним рахунком 0:2 не на нашу користь.
Та дніпровські адвокати і не думали здаватися. У другому таймі вони влаштували справжню осаду воріт суперника: били по ним з різної відстані, як з гри так і зі стандартних положень, не давали супернику нічого створити. Самі ж нагнітали градус протистояння з кожною хвилиною. Донеччани-харків’яни стали нервувати, провокувати наших гравців, влаштовували фоли і штовханину. Але це тільки викликало прихильність трибун до нашої команди і не змінило атакуючий стиль гри наших земляків. У ході другого тайму нас підтримували з трибун вже не тільки колеги із Запоріжжя, з якими давно склалися теплі дружні стосунки, але і кияни, і навіть наші суперники львів’яни, та, як не дивно, гравці з іншої харківської команди, що виступала в паралельній групі – «Олімп-Харків».
У ході напруженого другого тайму дніпряни переважно домінували в грі, майже весь час знаходячись на половині поля супротивника. За три хвилини до кінця другого тайму після розіграшу кутового Ігор Михальов «як вчили» під самим носом у воротаря суперника вдало відкрився під передачу, отримав м’яч та відквитав один гол. Трибуни вибухнули оплесками! На трибунах і навіть за воротами лунало «Дніпро, Дніпро!!!». І це мабуть стало переломним моментом матчу. Наші вболівальники емоційно підбадьорювали команду, яка продовжувала йти вперед. І вже менш ніж через дві хвилини Олександр Куценко, отримавши пас із правого краю, потужним ударом у ліву дев’ятку вдруге засмутив харківсько-донецьку команду. До кінця матчу лишалася хвилина, суперники кинулися в атаку, стали грати ще більш нервово та брудно. Внаслідок чергового грубого порушення один з їх гравців отримав від арбітра червону картку і був вилучений з поля. Його місце одразу ж зайняв інший гравець суперника, проти чого наші по-джентльменськи заради чесної гри не заперечували. Протриматися лишалося менше хвилини. І це нашим колегам вдалося – нарешті пролунала сирена, яка відзнаменувала яскравий камбек нашої команди. Дніпровські адвокати, проявили спортивний характер та здобули в першому матчі вольову нічию. Як тільки дніпряни, закінчивши матч, піднялися на трибуни вже в ролі глядачів, звідусіль посипалися дружні рукостискання і привітання з гарною грою. Але вже за півгодини нас чекала наступна гра з «Львівськими Левами»…
ТРІШКИ НЕ ВИСТАЧИЛО…
Львів’яни виявилися досить незручним суперником. «Леви» не намагалася вибудовувати якісь витончені комбінації. Вони грала у силовий футбол, жорстко зустрічаючи спроби наших футболістів пройти на їх половину поля, та організовуючи контратаки через закидання м’яча за голови наших захисників. Вся гра відбувалася в рваному ритмі та нагадувала класичне «бий-біжи» у виконанні обох суперників. Втім до некоректних прийомів гравці майже не вдавалися, окремі фоли були суто ігровими, після чого гравці вибачалися та потискали один одному руки. Визначити лідера в цьому двобої було б досить складно, оскільки в жодної з команд не виходило контролювати м’яч, а спроби розгорнути позиційну атаку майже одразу припинялися суперником. Наші земляки неодноразово перевіряли воротаря «левів» і в першому і у другому таймі, однак ці спроби на жаль так і не увінчалися успіхом. Сутичка точилася рівна, захист переважав атаку, про що красномовно сповіщав «сухий» рахунок 0-0 наприкінці другого тайму.
Але, можливо, нашим хлопцям забракло сил чи концентрації, адже замість 15 гравців, заявлених на змагання, на той момент гру могли продовжувати лише 11 (фактично повна четвірка випала зі складу). Можливо, вплинули інші причини (нічний переїзд, непроста гра буквально півгодини тому), але як би не було, наприкінці другого тайму львів’яни таки спромоглися нехитрим чином завдяки рикошету заштовхнути м’яч у наші ворота. І на жаль ця мінімальна перевага збереглася ще кілька хвилин до кінця зустрічі.
Вже істотно спустошеною і втомленою наша команда очікувала останнього групового поєдинку проти команди «Буковина» з Чернівців, який мав відбутися через півтори години. Гравці намагалися зосередитися, тренер робив усе, щоб мобілізувати команду. Було зрозуміло, що для виходу з групи треба неодмінно перемагати буковинців.
«ВОЛЯ ВОЛЕЙ ЕСЛИ СИЛ НЕВПРОВОРОТ…»
На останній матч всі гравці нашої команди, хто ще міг продовжувати участь змаганні, вийшли хоч і вже досить стомленими, але максимально мотивованими. Розклад турнірної таблиці ультимативно вимагав лише перемоги. В іншому випадку наша команда вибувала з турніру. Розуміючи це, дніпровські козаки, переборюючи втому після напружених двох матчів, майже одразу після стартового свистка розпочали штурм воріт буковинців. Попри спроби останніх щось протиставити, атаки противника виглядали мляво, і з ними цілком справлялася оборона дніпрян. На початку матчу особистим запалом дніпряни явно переважали колег з Чернівців, що і дало досить швидкий здобуток. Ще до спливу п’ятої хвилини матчу після стрімкої контратаки наш Володимир Семченко, отримавши чудовий пас від Ігоря Бардаченка, в один дотик з лівої ноги розпечатав ворота супротивника. Дніпряни швидко повели в рахунку. Після цього команда з Дніпра заграла розкутіше, намагаючись контролювати м’яч та не підпускаючи до нього суперника.
Але у футболі везіння також значить немало, а в нашої команди його запас, вочевидь, танув разом із запасом сил. Вже на 10й хвилині адвокати з Дніпра влаштували гостру контратаку, яка завершилася ударом захисника Павла Бойка з правого кута. Ця атака не завершилася взяттям воріт, натомість стала поворотною точкою в матчі: вже через секунду Павло змушений був зупинитися та просити заміну, причиною чого стала серйозна травма ноги, яка, за іронією долі, сталася під час тієї ж самої атаки. Суперники, ясна річ, не зупинилися, і, реалізувавши раптову чисельну перевагу, зрівняли рахунок. Звісно, провести заміну так швидко під час чужої атаки неможливо, тому наша команда стала заручником певного невезіння. З цього моменту у вирішальному матчі команда втратила ще одного захисника. Подальші події виглядали вирішеними наперед. Гра нашої команди стала не такою узгодженою, все більш помітною ставала втома, все 
більше з’являлося помилок. А суперник, ніби відчуваючи це, набирав обертів, поступово беручи гру під свій контроль. Перший тайм закінчився вже з рахунком 1-2 не на нашу користь. А в другому таймі адвокати з Чернівців забили ще один гол у ворота нашої вже вкрай стомленої команди. Не вистачило сил, можливо досвіду змагань. Але, залишивши по собі дуже приємні враження, команда дніпровських адвокатів, вибула з турніру.
FOOTBALL CONNECTING LAWYERS
В цілому ж турнір залишив вкрай позитивні враження. Адвокати з усіх куточків України не лише змагалися, але і отримали чудову платформу для дружнього спілкування і нових знайомств. У перерві між матчами ділилися спортивним і професійним досвідом, підтримували тих, хто грає. Вже традиційно та з радістю ми підтримували наших друзів із Запоріжжя під час їх матчів, а вони, в свою чергу, несамовито підтримували дніпрян, заводили зал. Але навіть інші команди – недавні суперники, які кілька хвилин тому на полі ладні були повідривати одне одному ноги, після фінального свистка з взаємною повагою вітали один одного, дружно тиснули руки, та продовжували спілкуватися в сповненій позитиву і радості атмосфері.
Формат і дух змагань демонстрували взятий курс на зростання спортивної активності та формування здорового духу української адвокатури, зміцнення нашої єдності та згуртованості, адже недаремно турнір символічно був відкритий першим ударом по м’ячу самої Голови НААУ пані Лідії Ізовітової, яка тепло вітала всіх учасників, що і задало тон турніру та зробило його настільки вдалим. Спортивний адвокатський уїк-енд вдався.
А наша ж команда адвокатів переконалася, що може протистояти будь-якому суперникові. А з наступного тижня чекають подвоєні тренування, теоретичні та практичні заняття, участь у футбольній Лізі Дніпропетровської області на траві, адже треба прогресувати більше ніж інші суперники, щоб в наступних футбольних раутах ламати статистику на свою користь, доводити власними стараннями спортивну майстерність та гідно представляти рідну Дніпропетровщини. Рушаємо далі!
І, як завжди, будемо раді новим гравцям у нашій футбольній родині і жвавим вболівальникам на трибунах під час змагань щонеділі ввечері.
Голи нашої команди