Частина 2 – ФУТБОЛЬНА КОМАНДА ДНІПРОВСЬКИХ АДВОКАТІВ ВИБОРОЛА СВІЙ ПЕРШИЙ ТРОФЕЙ

Частина Друга.

Першу частину можна прочитата за посиланням https://advokaty.dp.ua/futbolna-komanda-dniprovskyh-advokativ-vyborola-svij-pershyj-trofej/

Старт з перемоги

Олександр Куценко – “ДЕД”

В першому ж протистоянні жереб звів «Ю.В.» з уже знайомим опонентом – командою «Ай-тім». До цього адвокати вже двічі зустрічалися з цією командою в рамках зимової футзальної першості. Перша гра тоді була за «Ай-тім». Але вже у другому протистоянні перемогу святкували адвокати. Історія баталій показувала приблизно рівне співвідношення сил, що додатково мотивувало обидві команди зосередитися та розпочати турнір саме з перемоги. Тільки от команда адвокатів вже була не така проста, як раніше – тренування дали свій результат. Діючи дисципліновано в обороні всі спроби суперника вдало відбивала пара наших захисників Олександр Куценко та Ігор Бардаченко.

Неабияких зусиль до перемоги доклали Ігор Михальов та Володимир Семченко, які постійно загострювали гру та постійно змушували хвилюватися захисників суперника. Адвокати з перших хвилин гостро атакували, та зрештою повели в рахунку. Після пасу того ж О.Куценка забив перший гол у ворота суперника Вячеслав Шестіріков. А згодом у другому таймі він же якимось дивним, неочікуваним мабуть і для нього самого, ударом п’ятою подвоїв перевагу «Ю.В.». Тож в першій грі команда здобула досить ефектну і потрібну перемогу, яка і повинна була задати тон подальшим іграм.

Несамовита підтримка

У грі – Ігор Бардаченко

Отож, починаючи з квітня, кожної неділі у другій половині дня місцем збору адвокатської футбольної спільноти стали мініфутбольні поля на житловому масиві «Перемога», де відбувалася першість. Ніхто з гравців команди адвокатів не планував на вечірній час жодної з неділь нічого іншого, окрім гри за свою команду. Недільні вечори для них стали часом кипіння емоцій, часом адреналіну і спортивної звитяги; часом, коли кожен віддавався повністю запеклій боротьбі та залишав усі сили на полі, набираючи позитивних емоцій на наступний трудовий тиждень. І, що важливо, разом з гравцями щонеділі до місця проведення матчів прибували все ширшим колом їх друзі, рідні, колеги аби підтримати свою команду. Дружини, діти, партнери, представники Ради адвокатів області, навіть травмовані товариші по команді – всі обов’язково приїздили до місця проведення матчів та приголомшували суперників своєю шаленою і голосно підтримкою. Вболівальники «Ю.В.» переживали разом з командою яскраві емоції змагання, іноді в гаморі зриваючи голос. Суперники заздрили такій єдності і підтримці, а команда отримувала важливий стимул відстоювати раз за разом честь адвокатури. Окрема подяка від команди Олександру Швабу, який, виборовши право бути включеним в основу, за станом здоров’я та прикрим збігом обставин не завжди міг допомагати команді, але був дуже корисним гравцем та вірним вболівальником, який не міг вдома чекати новин від команди і рвався на майданчик.

Полоса невезінь

Окрилені першим успіхом та підтримкою близьких, адвокати продовжили свої виступи у притаманному їм інтелектуальному стилі. Вони щоразу намагалися грати у вишукану комбінаційну гру, реалізовувати тактичні напрацювання, віддавати витончені передачі. Наша команда стала однією з найдипломатичніших в турнірі, не застосовуючи в принципі грубість як інструмент спортивної боротьби. За увесь чемпіонат гравці «Ю.В.», намагаючись грати без фолів, отримали від арбітрів в сумі одну з найменших порцій попереджувальних «карток» у порівнянні з іншими командами.

Павел Бойко

Але не завжди таку філософію сповідували суперники. Нав’язуючи силову боротьбу, вони нерідко йшли в жорсткі стики, плутали з м’ячем ноги наших оборонців, дубасячи по ним без жодних сумнівів, та в цілому демонстрували не завжди джентльменську поведінку.  Вже в другому матчі турніру ряд гравців «Ю.В.» отримали серйозні травми, після яких поновити виступи змогли аж наприкінці сезону. Це не могло не позначитися на грі команди – відчувалася відсутність травмованих Куценка Олександра  та Діденка Романа. Згодом тимчасово вибув і креативний плеймейкер Володимир Семченко. Продовжував лікування такий потрібний команді універсал Павло Бойко.

До того і ж везіння в спорті має не останнє значення. Так, у другій грі з командою «Барнаул» відкривши рахунок першими, володіючи ініціативою, маючи перевагу в рахунку по ходу матчу вже 2:0, а загалом забивши за гру аж 3 голи (відзначилися Ігор Бардаченко та Сергій Жиліч), – за якоюсь неймовірною випадковістю адвокати наприкінці гри за кілька останніх хвилин примудрилися напропускати м’ячів, програти та втратити, здавалось би, вже виграні очки.

Вячеслав Шестіріков

Наступною гіркою пілюлею була зустріч з командою мережі супермаркетів «Брусничка», яка має за плечима солідний досвід змагань. Тут знову адвокати забили першими, знову «відвантажили» суперникам за гру аж 4 голи. Відзначилися один з найшвидших нападників команди Олексій Єлісеєєв, двічі забив, вигравши боротьбу за м’яч, Сергій Жиліч, та курйозний гол коліном заштовхав у ворота суперника Вячеслав Шестіріков. Все чіткіше на полі було помітно результати співпраці команди з тренером, все краще відстежувався і малюнок гри, і комбінаційні напрацювання команди «Ю.В.». Але фортуна вперто не хотіла повертатися обличчям. Як і в попередньому матчі, наприкінці гри м’яч незрозуміло як занесло в наші ворота, суперники вирвалися з мінімальною перевагою вперед та з цією мінімальною перевагою в один м’яч гру і закінчили. Цей матч, як, до речі, і багато наступних ігор за участі нашої команди, експерти визнали матчем туру, який переглядати було найцікавіше.

Але поразки загартовують. Команда вперто розбирала помилки, накопичувала спортивну злість, збиралася в єдиний ударний механізм, де кожен намагався зробити вклад в перемогу. І згодом прорвало…

 

Чекайте на третю частину….

Автор: Вячеслав Шестіріков
Цензор та редактор:  Баден Олексій, Шваб Олександр.

Залишити відповідь